Первозванівська сільська рада складається з 5-ти населених пунктів таких, як:

Первозванівка;
Попівка;
Зоря;
Неопалимівка;
Сонячне.

Офіційна дата заснування Первозванівки – 30 листопада 1888 року на казенно - оброчній (що підлягала державному оподаткуванню) землі як селище безземельних селян Покровської волості. День заснування села був приурочений до православного свята Андрія Первозванного. Апостол Андрій за переказами був розіп’ятий на косому хресті, тому в християнській традиції він називається андріївським.

Ймовірно, першими мешканцями поселення були «мало-імущі селяни» та міщани з Одеської, Херсонської та Покровської губерні.

Згодом, крім перших поселень, на території сучасної Первозванівки виникає село Коноплянка. Його засновниками були переселенці з Калинівки. На початку ХХ ст. на території сучасної Первозванівки утворилися і інші поселення (Попівка, Випханка (раніше – Новоолександрівка), Савіновка (раніше – Набокова), П'ятихатки).

В радянський період на території села існували колгоспи «Жовтневий Р.П.К.» та імені Куйбишева. В колгоспах займались вирощуванням овочів, зернових, баштанних культур, була тваринна ферма (вирощували свиней, ВРХ, коней, чорнобурих лисиць). Діяв парниковий комплекс, насаджений сад.

Село Зоря засноване в другій половині минулого століття як сільськогосподарське відділення радгоспу «Зоря». Населення становило в основному жителі міста Кіровограда та вихідці села Клинці. Жителі займалися вирощуванням овочів. Працював консервний цех, тваринний комплекс, тепличний комплекс, високі врожаї давав плодово - ягідний сад.

Радгосп будував житло для своїх працівників, наряду з цим велося і приватне будівництво.

Сучасне село Зоря газифіковане, користується централізованим водопостачанням.

Село Неопалимівка виникло в 1750 році на Гусарській дільниці із безземельних селян і міщан Єлисаветградського уїзду, які отримали на 80 осіб чоловічого роду по 3 десятини землі на кожного, що разом склало площу в 246 десятин. За іншими даними засновниками села Неопалимівка були Лебедченко Апполон та його дружина Мар’я; Бойко Анисим; Короткий Матвій.

Село розташоване на лівому березі річки Інгул. На момент виникнення села, нараховувалось 5 колодязів, глибина колодязів 4 ½ саженів. Грунт пісчаний, на межі з містом Єлисаветградом – велика балка. Понад річкою – кам’янисті скали. Володіння - подвірно - дільничні. В селі були млин і кузня; школи не було, діти відвідували Завадівську школу з оплатою по 2 рублі за рік зі своїми підручниками та посібниками (в основному до школи ходили хлопчики).

Сучасне село Неопалимівка входить до складу Первозванівської сільської ради. В зв’язку з відкриттям Мічурінського родовища уранових руд, будівництвом Інгульської шахти в середині 20 століття, значна частина села була знесена, а жителі були переселені до міста Кіровограда та села Сонячне (стара назва Нова Первозванівка).

У 1970 році було розпочато будівництво Нової Первозванівки (с. Сонячне).

Село Первозванівка має свій герб та прапор

Герб села

Прапор села

Герб. У срібному полі косий (андріївський) хрест, на хрестовинні якого - золотий стилізований гірничодобувний ротор.

Прапор. Квадратне полотнище, у білому полі якого – синій косий (андріївський) хрест, на хрестовинні – жовтий стилізований гірничодобувний ротор.

Поблизу Первозванівки є два кургани - один з них вчені відносять до часів епохи бронзи, інший – скіфський.

Видатні земляки

Антоніна Гнатівна Ігнатьєва – Герой Соціалістичної Праці Радянського Союзу, кавалер ордену Леніна – працівник сільського господарства (садівництво).

Нагороджені орденом Леніна:

Марченко Іван Тимофійович, голова колгоспу ім. Шевченка;
Грицюк Фаїна Григорівна, птахівниця;
Чернявська Ганна Павлівна, доярка;
Вороненко Анатолій Іванович, механізатор;
Грицюк Станіслав Харитонович, механізатор.